насуплений — [насу/плеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
насуплений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
похмурий — 1) (про погоду, пору року, частину доби, небо із хмарами, дощем, мрякою; про предмети оповитий темрявою, імлою), хмурий, хмарний, хмурний, спохмурнілий, похмурнілий, нахмурений, насуплений, понурий; хмуристий (трохи хмурий); безрадісний,… … Словник синонімів української мови
захмурений — а, е, діал. Нахмурений, насуплений … Український тлумачний словник
набурмосений — а, е, розм. Те саме, що насуплений 2) … Український тлумачний словник
настовбурчений — рідко настобу/рчений, а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до настовбурчити, настобурчити. 2) у знач. прикм.Піднятий вверх, поставлений сторч. || З піднятим уверх пір ям, волоссям, шерстю і т. ін. 3) у знач. прикм., перен. Збуджений неприємним… … Український тлумачний словник
насумрений — а, е. Те саме, що насуплений 2), 4). Насумрений ранок … Український тлумачний словник
насупленість — ності, ж. Абстр. ім. до насуплений … Український тлумачний словник
насуплено — Присл. до насуплений 2) … Український тлумачний словник
насурмлений — а, е, розм. Те саме, що насуплений 2), 4) … Український тлумачний словник